Найколоритніше та найцікавіше свято, яким закінчується літній сонячний цикл календарних дохристиянських свят – це свято молоді – Купало, або Купайло.
Народна пам’ять зберегла Купальську обрядовість та пісні, які, як гаївки та колядки, належать до найдавніших часів, до первісних поезій та ритуалів на честь життєподателя – Сонця. Звичайно, багато чого було втрачено за останнє століття, коли йшла відверта боротьба з національними традиціями і народними обрядами. Але оцей загальний дух, веселощі та забави з часом відновляюються.
Купальські вогнища цього тижня запалюються у селах Балтської громади. Лунають пісні, проводяться ігри. Дівчата мріють про кохання, хлопці змагаються між собою, хто вправніший та сильніший.
6 липня у Балті відбулося Купальське дійство, яке зібрало на березі р.Кодими і дорослих, і юних балтян. Кращі купальські традиції відродилися цього дня зусиллями народного хору «Будьмо», дівчат хореографічного ансамблю «Балтська зірочка», учасників конкурсів та змагань.
Чудове вийшло свято, купальський настрій панував понад річкою. Палало вогнище, закликаючі молодих, а по воді пливли дівочі віночки – як мрії про вірного, гарного, ніжного коханого…
