Над рідною школою спускається теплий червневий вечір. В повітрі бринить ніжна мелодія прощального вальсу. Ось і промайнули 9 років навчання в школі №3-колегіум. Помахало крилом безтурботне дитинство, сиротливо притихли класи без своїх галасливих жителів. Шкільна дошка ще пам’ятає, як на ній, трішки невпевненою рукою, вимальовувались формули. Ще десь тихо звучить повчальний голос улюблених вчителів, та настала черга сказати школі: «До побачення». Хтось із випускників-дев’ятикласників залишить рідні класи назавжди, а хтось повернеться за рідну парту, щоб продовжити шкільну освіту. А сьогодні — підведення підсумків в базовій школі. Тож вечір розпочинається…
