В єдності – сила. Традиційний благодійний ярмарок відбувся в Балтському ліцеї №3. На шкільному подвір’ї гамірно, лунають українські пісні, а учні, батьки та вчителі презентують смаколики, які приготували для усіх відвідувачів ярмарку. Тут і найрізноманітніша випічка, солодощі та навіть вареники і автентична весільна каша. Частування на будь-який смак. Окрім смачних пригощань продавали і домашні рослини в горщиках, тішили дітлахів патріотичним розписом облич та солодкою ватою. Враження, як завжди, неперевершені, кажуть ярмаркові, бо можуть не лише гарно провести час, а й зробити благородну справу – зібрати кошти на допомогу ЗСУ. Це і стало головною метою ярмарку.

Бабин Яр – місце пам’яті та некрополь близько 100 тисяч цивільних громадян і військовополонених, розстріляних нацистами у 1941–1943 роках. Серед них – євреї і роми, червоноармійці, комуністи, підпільники Організації українських націоналістів, в’язні Сирецького концтабору, «саботажники», порушники комендантської години та навіть пацієнти психіатричної лікарні імені Павлова. Масовий розстріл євреїв у Бабиному Яру 29–30 вересня 1941 року став символом «Голокосту від куль» і нацистської політики масового знищення людей. З нагоди чергових роковин цієї страшної трагедії ми поспілкувалися з викладачем Балтського педагогічного фахового коледжу Анатолієм Лекарем.

Осінній благодійний ярмарок на підтримку ЗСУ відбувся в Балтському педагогічному коледжі днями. Пройшов він під гаслом — «День українського хліба» і повністю виправдав свою назву, бо нині студентський, учнівський та педагогічний колективи добряче постаралися аби представити широкий асортимент найрізноманітнішої випічки та традиційних національних страв. Кажуть: такі заходи споконвіку об’єднували людей та демонстрували хазяйновитість і щедрість українських господарів та господинь. Однак, головна мета ярмарку – благодійна, адже усі виручені кошти за продаж смаколиків, коледж спрямує на підтримку наших славетних оборонців, які нині протистоять загарбницькій російській навалі.

Два роки і майже чотири місяці жахливого полону. Для балтянина, вчителя, громадського діяча, воїна ЗСУ Володимира Жиленка, страшні роки російського ув’язнення вже позаду. Днями він повернувся додому. До рідного краю, люблячої родини, дружнього колективу освітян третього ліцею та всіх жителів Балтської громади, котрі з перших днів трагічної звістки про захоплення Володимира, вболівали та молилися за його повернення. Нині ж на території рідної школи зібралося багато людей аби привітати земляка та виказати щирі слова підтримки і вдячності за мужність, незламність та відвагу. Рідні, знайомі, близькі розповідають – неймовірно щасливі, бо пройдений важкий та складний шлях.