Вже 105 днів минуло з повномасштабного вторгнення росії в Україну. І ввесь цей час Піщанська територіальна громада працює на волонтерському фронті. Кожного дня своєю працею наближає Перемогу. Допомагає вимушеним переселенцям із зон бойових дій, що нині проживають в Піщані та Пужайковому, випікає та консервує. Аби захисники України були ситі, аби відчували підтримку та допомогу тилу на передовій та бойових постах.

Пізно ввечері, 22 травня, в Балті сталася масштабна пожежа. Тоді вогонь спалахнув одразу в трьох магазинчиках поряд з міським ринком. Полум’я вщент зруйнувало як приміщення торгівельних точок так і все їхнє начиння – товар та обладнання. Загалом пожежа поширилась на площу близько 90 квадратних метрів та серйозно загрожувала іншим спорудам.

Через війну мільйони українців залишилися без своїх домівок і були змушені покинути свій рідний край в пошуках прихистку та спокою. Нині на Кодимщині офіційно зареєстровано близько двох тисяч людей, які приїхали з регіонів де нині тривають активні бойові дії. Хтось поселився у друзів чи рідних, інших прихистили жителі Кодимського краю, які добре розуміють, що чужої біди не буває. Саме тому вже найближчими днями в селі Серби відчине двері центр для проживання внутрішньо переміщених осіб.

Вибухи, руйнування, смерть і поранення – ось що приніс ранок 24 лютого жителям міст та сіл України. Страшне слово війна важко сприймалось розумом. Найважче було усвідомити, що агресором виявився найближчий сусід, колишній так званий «брат» – росія. Першим під ракетні удари потрапило і місто корабелів — Миколаїв. Родина Наталії та Юрія Степанових 55 днів переховувалась в підвалі, все ще сподівались, що жахіття скоро минуться. Та коли в місті не стало води, питання евакуації стало невідкладним. Потрібно було рятувати не лише людей, а й своїх підопічних.

8 травня балтяни, разом з усією Україною, відзначили День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв та гідному вшануванню подвигу українського народу та його внеску у перемогу Антигітлерівської коаліції у Другій світовій війні. У ці дні ми віддаємо шану всім тим, хто у жорстокій битві виборював нашу свободу, хто захищав рідну українську землю від нацизму.

Балтський педагогічний фаховий коледж вже втретє запросив дітей із сімей внутрішніх переселенців та місцевих дітлахів Балтської громади на навчально-розважальний захід. Педагоги художньо-естетичного циклу, разом із психологами, створюють сприятливі умови для зміцнення дитячої психіки в період воєнного стану в країні. Розважальні ігри та заняття знімають емоційну напругу у дітей, розширюють коло маленьких друзів, додають настрою та віри в Перемогу. Тож 6 травня біля тридцяти малюків танцювали і ліпили, клеїли та гралися з українськими національними іграшками.

На Балтщині продовжують висаджувати сади Перемоги. Ця справа щораз все більше об’єднує та згуртовує наших земляків. Нині новими деревами поповнилися сквер біля адмінбудинку, набережна річки по вулиці Уварова, що навпроти автостанції, та парк пам’яті Віталія Порфир’єва, якій розташувався в житловому масиві військового містечка. Сонячного травневого ранку містяни вирушили прикрашати краєвиди Балти молодими туями, соснами та яблунями.

Російські війська не припиняють спроб атакувати Миколаїв та область, продовжуючи руйнувати інфраструктуру і комунікації. Нині сусідня Миколаївщина дуже потребує підтримки та допомоги. Люди мають потребу у питній воді. Жителі Балти та сіл громади з радістю відгукнулися на пропозицію мерії допомогти сусідньому Миколаїву і вже за кілька днів зібрали для них більше сотні тонн води.