У Законі України «Про громадянство» прописано: громадянство України – це правовий зв’язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов’язках. При цьому, згідно ст. 4 Конституції України, права і обов’язки громадянина України можуть бути взаємні тільки з Україною, оскільки Основний закон передбачає, що громадянство в Україні має бути єдиним.
У той же час, все більше наших співгромадян роблять спроби отримувати громадянство інших держав без втрати українського громадянства, не несучи при цьому жодної відповідальності.
Громадяни України, які бажають набути громадянство іншої країни, повинні чітко усвідомлювати соціальні, економічні і правові наслідки втрати правового статусу громадянина України.
Подвійне громадянство – це проблема, яка обговорюється в усьому світі, і в принципі «біпатриди» не вітаються. Є великі труднощі з визначенням і забезпеченням цього статусу. Ключові моменти – це питання оподаткування та служби в армії, третє – це питання власності і нерухомості.
На користь введення в Україні норми подвійного громадянства найбільш часто основними аргументами служать наступні фактори:
- зміцнення соціального і правового захисту;
- можливість отримання стабільною і привабливою роботи;
- спрощення процедури отримання освіти:
- свобода пересування без необхідності отримання віз;
- спрощення ведення комерційної діяльності для підприємців;
а також присутні зовсім екзотичні доводи: нібито подвійне громадянство дозволить об’єднати українців з усього світу; новий порядок буде сприяти посиленню впливу України в країнах другого громадянства та успішності процесу євроінтеграції; стане позитивним фактором впливу на приплив в Україну економічних можливостей країн другого громадянства українців та інше.
Разом з тим опоненти легалізації подвійного громадянства справедливо роблять зауваження, згідно з якими в українському контексті подвійне громадянство буде мати, насамперед, негативні наслідки. Це обумовлюється особливостями розвитку держав, які знаходяться на шляху становлення. Зокрема, біпатризм гальмує процес формування суспільних цінностей, пріоритетів розвитку націй і, відповідно, єдності народу.
Так все ж таки – чим небезпечні і заважають державі громадяни України, які отримали другий паспорт?
Для початку, інститут бипатризма нівелює міцність стійкою юридичного зв’язку, яка існує між громадянином і державою, послаблюючи стрижневий інститут державної системи — інститут громадянства. Результатом впровадження практики подвійного громадянства можуть стати численні міжнародні конфлікти, при яких ослабне здатність держави захищати своїх громадян. Крім того, в сучасній практиці, біпатризм часто використовується для ухилення від обов’язків громадянина перед державою. Приклади можуть варіюватися від банального ухилення від військової служби до сприяння кримінальній діяльності.
Останнім часом у національному законодавстві окремих центрально-східних європейських країн набрали чинності зміни, що спрощують процедуру набуття громадянства особами, які мають етнічне походження з цих країн і проживають за їх кордонами. Ці зміни призвели до певного напруження в політичних відносинах країн регіону, оскільки стає цілком очевидною тенденція до впровадження рядом сусідніх з Україною країн політики просування власного громадянства та заохочення до придбання подвійного громадянства.
На цьому тлі не слід забувати, що існують і регіональні фактори негативного впливу бипатризма на суспільно-політичну обстановку.
Для прикладу візьмемо складну ситуацію в українській Бессарабії, де з урахуванням етнічного складу, настроїв жителів Придунав’я, фактора закордонного впливу, і ряду інших місцевих аспектів, легалізація подвійного громадянства може лише посилити проблеми національної безпеки України.
В останні роки Румунія значно спростила процедуру отримання громадянства, що гарантують і внутрішній і закордонний паспорти.
А саме, в 2009 році Бесеску президентом був підписаний закон про спрощення процедури отримання румунського громадянства особами, які проживали на території Румунії в межах до 1940 року, а також їх нащадкам до третього коліна.
Сьогодні вартість отримання румунського громадянства в місті Ізмаїл Одеської області складає 200-1000 доларів США. Виготовлення паспорта займає до двох тижнів. При цьому, мову вчити новоспеченим румунам не доведеться. Іспит з румунської мови Консульство скасував.
Отримати інформацію про зазначену послугу можна навіть в місцевих нотаріальних конторах. Однак, отримати офіційну інформацію про кількість виданих паспортів Румунії нашим громадянам практично неможливо.
У відповідь на офіційні запити, дипломатичні представництва Румунії лише рекомендують звертатися до результатів перепису населення України, яка проводилася в 1998 і 2001 роках (у 2001 році на території Одеської області проживали 724 румуна).
За існуючими даними, в Молдові в період дії спрощеної процедури отримання громадянства було видано близько півмільйона румунських паспортів. Можливо, ця цифра близька до кількості румунських паспортів, виданих і громадянам України.
Слід зазначити, що в більшості випадків власники румунських паспортів з числа наших співгромадян не ідентифікують себе румунами.
Друге громадянство зазвичай виходить ними з меркантильних міркувань з метою безперешкодного пересування та працевлаштування на території ЄС, а також для спрощеного отримання освіти в європейських навчальних закладах. Більшість тих, хто хоче отримати румунський паспорт — молодь і люди середнього віку. Ті ж румуни чи молдавани, які ще пам’ятають часи Великої Румунії, в чергу в румунське консульство не стають. Разом з тим, зазначене положення справ може радикально змінитися найближчим часом.
Не можна забувати, що за останнє десятиліття використання прийменника «захисту співвітчизників» вже неодноразово застосовувалася Росією щодо Грузії і України, після чого обидва суверенних держави позбулися значної частини своєї території і були втягнуті в тривалий військово-політичний конфлікт з руйнівними наслідками для економіки країн, що зазнали віроломної агресії. Цей гіркий досвід потрібно брати до уваги дискутуючи про можливість узаконення бипатризма в Україні.
З урахуванням цих чинників, сьогодні, коли Україна, перебуваючи в стані економічної депресії, балансуючи на межі політичної кризи, протистоїть серйозним зовнішнім викликам і загрозам, позитивне вирішення питання подвійного громадянства цілком може сприяти створенню додаткових ризиків для існування державності.
Тому політика стосовно множинного громадянства, яку, нарешті, необхідно виробити керівництву нашої держави, повинна приймати до уваги, насамперед, загрози державній безпеці. Для чого, по-перше, Україна повинна адекватно реагувати на зміст політики всебічної підтримки закордонних співвітчизників, яку проводять сусідні країни Центрально-Східної Європи, і, по-друге, розробити та запровадити ефективний механізм виявлення у громадян України документів, що свідчать про наявність у них громадянства інших держав.
За матеріалами Інтернету